Інна Псарук, здобувач ступеня вищої освіти «магістр»
На сьогодні актуальним є використання вчителями початкових класів ефективного цифрового інструментарію у професійній діяльності, з метою якісної організації очного, змішаного навчання або дистанційного. Тому виникає потреба в пошуку оптимальних шляхів організації навчального процесу початкової школи з використанням ефективних цифрових засобів навчання. Аналіз наукової літератури дозволяє стверджувати, що проблема використання засобів гейміфікації в освітньому процесі перебуває в центрі уваги багатьох науковців: К. Kapp [4], С. Переяславської, О. Шахіної, К. Богайчука, О. Саган, Н. Лазаренко, Д. Коровій [1].
Особливості використання та важливість мультимедійного обладнання, мультимедійних продуктів навчання та актуальність дистанційної освіти в сучасних закладах освіти є предметом дослідження науковців: Є. Царьова, В. Алєєксейко, Ю. Сабадаш, А. Кушнір, Д. Ярощук [4]. На думку К. Дічева, гейміфікація – це освітній підхід, що передбачає використання вчителем різноманітних засобів ігрової діяльності з метою заохочення, мотивації та залученості учнів шляхом включення принципів ігрового дизайну в навчальне середовище [3]. Основна мета такого підходу – це мотивація учнів до навчання, з використанням ефективних цифрових інструментів та створення комфортних умов для соціалізації учнів. Ми поділяємо думку К. Kaппа, що гейміфікація – це використання гри на основі механіки, естетики й ігрового мислення, з метою залучення осіб до мотивації дій в навчанні та розв’язанні проблем [3]. На думку Н. Лазаренко та Д. Коровій, успішна реалізація змішаної форми навчання потребує використання різноманітні цифрових ресурсів. Автори виокремили їх групи: інструменти для планування навчальної діяльності (електронні журнали, Google Calendar), інструменти для співпраці (Google Форми, Google Документи), інструменти для комунікації та створення спільнот (соціальні мережі, Google Meet, ZOOM, Skype), інструменти для створення навчального контенту (Padlet, Microsoft PowerPoint, Plickers, Quizalize, Mentimeter) [1]. Зазначимо, що сучасний освітній процес початкової школи залежить від ефективності упровадження інновації, усвідомленого бажання педагогів використовувати сучасні інструменти навчальної діяльності та підтримці від колег, адміністрації свободи вибору педагогом цифрових інструментів. Тому нами проаналізовано педагогічний досвід Комунального закладу «Якушинецький ліцей», у навчальному процесі початкової школи педагоги (С. Добровольська, Л. Мазур, І. Псарук, І. Кравець) використовують такі засоби гейміфікації: - сервіс для створення зручної, наочної, легко керованої системи заохочення з різними ролями й рівнями доступу – ClassDojo (https://www.classdojo.com/), - сервіс для створення скрайбінгу, скрайб-презентації, мультфільму – VideoScribe (https://www.videoscribe.co), - сервіс для створення вікторин, тестів, флеш-картки з можливістю учнів обирати власну траєкторію навчання Quizizz (https://quizizz.com/), - сервіс для створення тестів, вікторин, вправ на встановлення відповідності, вправа на відновлення порядку, вправи на заповнення відсутніх слів, фрагментів тексту, кросворди – LearningApps, - сервіс для створення онлайн вікторин, тестів і опитування з прив’язкою до часових проміжків виконання завдань – Кahoot (https://getkahoot.com), - сервіс для створення мультимедійних плакатів, електронних дидактичних матеріалів до уроку, карт подорожей, маршрутних карт, інтелектуальних плакатів – ThingLink (https://www.thinglink.com). На основі аналізуй психолого-педагогічної літератури та досвіду Комунального закладу «Якушинецький ліцей», можемо зробити висновки, що використання засобів гейміфікації покращують мотивацію, засвоєння навчального матеріалу учнів початкової школи та забезпечують ефективність навчального процесу. На нашу думку, використання засобів гейміфікації в освітньому середовищі початкової школи є ефективним елементом пізнавальної діяльності учнів початкових класів, адже забезпечують якісне засвоєння знань, оволодінні навичками, практичними уміннями та сприяють розвитку критичного мислення учнів початкових класів.
Список використаних джерел